- напрямити
- I напря́мити
1) напра́вить2) мат. напра́витьII см. напрямляти
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
напрямити
Смотреть что такое "напрямити" в других словарях:
напрямити — див. напрямляти … Український тлумачний словник
напрямити — [напр ами/тие] мл у/, ми/ш, миемо/, миете/, мл а/т ; нак. ми/, м і/т … Орфоепічний словник української мови
напрямити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
напрямлений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до напрямити … Український тлумачний словник
напрямлення — я, с. Дія за знач. напрямити … Український тлумачний словник
напрямувати — у/ю, у/єш, док., діал. Напрямити … Український тлумачний словник
